Духовність і здоров¢я.

 

        

На думку психолога Едігеса створенню доброго психологічного клімату сприятиме додержання таких порад:

v    Завжди домовляйтеся на березі, перш ніж відправитись у плавання.

v    Не бійтеся казати компліменти.

v    Намагайтеся впливати, забезпечивши свободу вибору.

v    Не давайте порад, якщо не просять.

v    Сперечайся, але не сварись.

v    Не давай негативних оцінок тому, що цінує співрозмовник.

v    Вибач роздратованість, заведи дружню розмову.

v    Не демонструй почуття зверхності.

v    Критикуй не особистість, а дії.

v    Ти також завжди в чомусь винен, тому знайди в чому.

v    Будь вдячний навіть за чиєсь бажання зробити що-небудь тобі приємне.

v    Будь вимогливим більше до себе, ніж до інших.

v    Частіше усміхайся, навіть коли тобі не весело.

v    Висловлюйся просто і щиро.

v    Вирішуй разом з людиною, а не замість неї.

v    Смійся разом з людиною, а не з неї.

v    Вигравши, не розігруй переможця.

Батькам не завадило б глибоко замислитися над філософськими афоризмами древніх, в яких йдеться про стосунки з дітьми:

v    Твої діти – не твої діти.

v    Вони приходять у світ завдяки тобі, але не ти їх приводиш.

v    І хоча вони з тобою, вони тобі не належать.

v    Ти можеш запропонувати їм свою любов, але не свої думки, тому що думки у них власні.

v    Ти можеш дати притулок їхнім тілам, але не їхнім душам, тому що їхні душі живуть у домі завтрашнього дня, який ти не зможеш відвідати навіть у думках.

v    Ти можеш спробувати бути, як вони, але не намагайся  зробити їх такими як ти, тому що життя не повернеться назад і не залишиться на дні вчорашньому.

Німецький філософ  Г.Гегель вважав, що з усіх аморальних стосунків ставлення до дітей, як до рабів, найаморальніше.

Якомога більше поваги до дитини, і якомога більше вимогливості до неї вимагав від вихователів А.С.Макаренко.

В.О.Сухомлинський радив батькам і вчителям створювати умови, щоб діти могли жити у світі краси, гри, музики, казки, малюнку, фантазії, творчості.

Щодня знаходьте привід, щоб хоча б трохи посміятися.

Один з відомих авторів-сатириків Евген Петросян, активний дослідник впливу гумору і сатири на людину, вважає: “ Сміятися з себе здатні люди сильні і розумні. Розумна людина може помітити, як у неї зростають марнославство і амбітність, і сказати: стій! А сильний знає, що, спіймавши себе на якійсь слабині, він не втрачає себе тому, що має ще якісь якості, самоіронія не робить його моральним банкрутом. Я впевнений, що самоіронія – дуже моральне явище. Але мало хто має таку якість.

Люди образливі, тому що не почуваються захищеними, бояться правди, також і правди про себе, заздалегідь очікуючи, що вона може бути тільки неприємною”.

Доктор дон Пауел рекомендує  5 способів зменшити стрес.

Буває, що ти передбачаєш стресову ситуацію, але найчастіше вона несподівана і просто бЄє по нервах. У цей момент тобі треба зробити фізичні зусилля. Встань, походи, зроби кілька вправ, пойдись швидким кроком по вулиці – це допоможе абстрагуватися від неприємних переживань, розжене кров, ти уникнеш підвищення кров¢яного тиску.

Найліпше – регулярні заняття фізкультурою, якщо, звичайно, їх схвалить лікар.

Прийми теплу ванну або душ: вони розслаблюють м¢язи і заспокоюють нерви.

Розкажи про свої непрємності другові або близькій людині. Людина, що поділяє твою тривогу, може побачити проблему з іншого боку й запропонувати як її розв¢язати.

Полічи до десяти про себе, коли ти такий роздратований, що готовий закричати.

Приготуй чашку теплого чаю з трав. Пий його повільно, втішаючись теплом з ароматом.

Висміюй свої тривоги. Лікувальну силу сміху визнавали лікарі завжди. Сучасні дослідження доводять, що сміх поліпшує кровообіг, травлення, допомагає мозку виділити ендорфіни – природні речовини, що знімають біль.

Знаходь щодня час, щоб почитати щось смішне, дивись комедії або гумористичні передачі.

Пам¢ятай, гумор створює атмосферу довіри, допомагає обміну ідеями та зміцненню стосунків між людьми.

Не бійтеся сміятися з себе. Пам¢ятай: той хто сміється, живе довго.

Хто багато сміється, той менше хворіє.

Американські вчені дійшли висновку, що коли людина сміється, в її органах відбуваються позитивні зміни, які можуть захистити від хвороб. От тільки не будь-який сміх корисний. Іронічний і саркастичний – може погіршити самопочуття. Що ж це за позитивні зміни ?

  Сміх, на думку вчених, - своєрідний спосіб дихання (короткий вдих і тривалий видих). Після нього дихання стає глибоким і ритмічним.

Під час сміху поліпшується циркуляція крові, що сприяє нормалізації артеріального тиску  й серцебиття;

-         активізується мозковий кровообіг, що поліпшує концентрацію уваги, працездатність;

-         підвищується імунітет (хто багато сміється, активно виробляються клітини – імуноглобулін, гаммаінтерферон, які борються з інфекціями й пухлинами;

-         нормалізується обмін речовин, оскільки сміх активізує роботу залоз внутрішньої   секреції.

                                                                                                                                                                                                                                                                                   Завдяки сміху минає втомлюваність і нервове напруження, оскільки знижується викид гормонів стресу.

Думки на кожний день.

Людською думкою створено міста, твори мистецтва, прекрасні вірші та музика – все, що створено на Землі людськими руками від носовичка до космічного корабля, спочатку існувало в когось в голові у вигляді думки, що розвивалася, удосконалювалася, відтак її було матеріалізовано.

На жаль бувають і негативні думки, і вони теж мають силу, і сила ця руйнівна. Якщо негативні думки не втілюються  у вчинки, то все одно вони спотворюють польові структури їхнього автора.

Відомо, що оптимісти довше живуть і нездужають рідше, ніж песимісти. Тому важливим чинником здоров¢я є культура мислення. З цієї точки зору цікавою є розробка Всесвітнього духовного університету  “Брахма Кумарис”, витяги з якої ми і наводимо.

v    Усмішка допомагає швидше впоратися з будь-якою проблемою.

v    Приділяй самовдосконаленню весь час, тоді не будеш критикувати інших.

v    Радість робить особу вродливою. Той, хто похмурий, не красивий, насправді.

v    Чим більше тобі подобається робити добро, тим більше щастя ти зазнаєш, пожинаючи плоди цих зусиль.

v    Зберегти в усіх ситуаціях рівновагу – ось ключ до щастя.

v    Ти можеш насолоджуватися й відпочивати, але перевіряй, чи збагачує це внутрішньо твоє життя.

v    Якщо я роблю цю мить щасливою, імовірність того, що наступна мить буде щасливою, зростає.

v    Майно багатія може бути вкрадене або спалене, але щастя й мудрість у мудрого залишаються.

v    Фізична краса втрачається з віком або внаслідок нещасного випадку. Духовна краса – безсмертна.

v    Істинна перемога означає повний контроль над органами почуттів.

v    Якщо ти щось хотів, але не отримав, то може бути це тобі не потрібне.

v    Найтяжче – знайти легкий вихід зі становища.

v    Те, що було майбутнім, стало теперішнім; те, що відбувається зараз, уже стає минулим – тоді нащо хвилюватися.

v    Якщо лю.дина не може знайти спокій у собі, то звідки взятися спокою в світі?

v    Щастя втрачається, коли в думки заповзає заздрість і ненависть. Думки, повні любові й добрих побажань, зцілюють страждання.

v    Єдиний засіб домогтися поваги до себе – самому поважати інших.

v    Якщо ти замкнутий в собі, ти нічого не  вартий. Якщо ти даруєш іншим любов та співробітництво – ти дорогоцінний.

v    Потрібно всякчас пам¢ятати про потребу поважати присутніх.

v    Чи можлива єдність нації, коли кожний вважає себе ліпшим від свого сусіда?

v    Любов, яка може ранити – це зовсім не любов.

v     Якщо не виконуєш обіцянок – ти втрачаєш близьких друзів.

v    Не очікуй любові та уваги – даруй їх.

v    Якщо тобі доводиться робити зусилля, щоб терпіти – значить ти ще не маєш  терпіння.

v    Лише за наявності віри в перемогу можна досягти успіху. Але відсутність твердості в думках свідомо веде до поразки.

v    Не дозволяй нічому  ставати перешкодами. Дивись на них, як на східці до перемоги.

v    Постав крапку на даремних думках, почуттях і діях учорашнього дня, щоб від них не лишилося й сліду.

v    Людині відомі кома і крапка на папері, але вона не знає, як ставити крапку на негативних думках.

v    Якщо я боюся, я небезпечний для себе та інших.

v    Те, що я відчуваю зараз – результат минулого. Те, що очікує мене в майбутньому, залежить від того, що я роблю зараз.

v    Доти, доки ти не розвинеш у собі самоповаги, ти будеш від когось залежати.

v    Безглуздо заплющувати очі, якщо боїшся темряви.

v    Хоча ти не владний змінити час, але ти можеш зрозуміти, що настав час змінитися тобі самому.

v    Слабкий і бездіяльний розум не може створювати сильні думки.

v    Влада над собою дає необмежену владу.

v    У тебе завжди є можливість змінитися на ліпше, не втрачай  її.

v    Якщо тобі на шляху трапилася перешкода, не витрачай час на жаль – долай її.

v    Дехто багато думає і багато говорить, але мало робить.

v    Перед скоєнням будь-якого вчинку зупинись на секунду, поміркуй, який буде наслідок, і тльки тоді починай.

v    Добрі книги як добре суспільство. Погані ж забруднюють наш розум і ведуть нас по неправильному шляху.

v    Не засмучуйтеся через проблеми, якими б вони не були. Завжди дивись на них, як на іспити, які треба скласти.

v    Якщо знання – багатство, запитай у себе:”Наскільки я багатий?”.

v    Якщо гидкі слова у твоїй мові, то який же твій розум?

v    Якими б прекрасними не були твої слова, судити про тебе будуть за твоїми вчинками.

v    Час – життя. Марнуючи час, ти марнуєш життя.

v    Ми досліджуємо зірки і глибини морів, але що ми знаємо про себе і про те, чому ми тут?

v    Що відрізняє людину від тварин? – Думки.

v    Якість наших думок  визначає міру нашого щастя.

v    Якщо в душі розгубленість, то й навколо панує хаос.

v    Якщо ти не можеш цінувати того, що в тебе є, як же ти зможеш цінувати те, що обіцяє тобі майбутнє.

v    Каменям й палками ламають кістки, взаємовідносини – словами.

v    Навіть найпростіша справа для ледачого здається тяжкою.

v    Ціна свободи – відповідальність.

v    Оскільки думки – насіння всіх дій, то ми повинні сіяти тільки добірне насіння, щоб плоди його були прекрасні.

v    Взаємини, основані на фальші, як будинки, побудовані на піску.

v    Якщо я чесний в усьому, що я роблю, я ніколи не буду зазнавати страху.

v    Щасливий той, хто вміє захоплюватися, а не заздрити.

v    лихослів¢я означає, що я недостатньо розумний, щоб говорити інакше.

v    Якщо суспільство втрачає моральні цінності – воно втрачає все.

v    Чесне, чисте змагання оздоровлює, а заздрість – смертельна хвороба.

v    Якщо в тебе завіса на очах, ти нічого не можеш бачити. Найстрашніша завіса – брехня.

v    Добра, щиросердна людина бачить позитивні якості інших, а людина з брудною душею завжди знаходить бруд.

v    Чим більше ти помічаєш вад у інших, тим більше вони на тебе впливають. Вади заразні.

v    Твоя сьогоднішня брехня змусить тебе брехати і завтра.

v    Потрібно бути простим, але не дурним.

v    Твоя совість – твій найбільший друг – слухай її частіше.

v    Будь самим собою, будь природним – це набагато легше, ніж удавати з себе когось.

v    Якщо думки чисті, то легко говорити, що думаєш, і робити, що говориш.

v    Не зважай на помилки присутніх, але дай їм можливість розраховувати на твоє сприяння у випраленні цих помилок.

v    Ліпше плакати, не ховаючись, ніж приховувати в собі сльози. Неприховані сльози легко висихають, таємні сльози залишають по собі шрами.

v    Допомагаючи іншим розв¢язувати їхні проблеми, ти звільняєшся від власних проблем.

v    Істинний король серед нас той, хто забуває про себе і служить людям.

v    Часта самотність – результат твого невміння спілкуватися.

v    Сміятися з чужого нещастя – значить виявляти своє невігластво.

v    Чим більше ти піклуєшся тільки про ебе, тимменше інші піклуватимуться про себе.

v    Єдине, що можна з упевненістю сказати про людей, - це те, що вони змінюються.

v    Найвидатніше служіння – ділитися з іншими втіхами життя.

v    Терпимість до чужих помилок – це прекрасно, але ще прекрасніше – вміння вибачати.

v    І в безнадії не втрачай надії.

v    Найліпший засіб захистити себе від почуття ненависті – це до всього ставитися з повагою.

v    Інколи найліпше, що ми можемо для когось зробити, - це висловити йому свою повагу.

v    Не хвилюйся, якщо хтось сміється з тебе. Принаймні ти даєш цій людині радощі.

v    Ніколи не звинувачуй інших, щоб захистити себе, тому що час має особливість – відкривати істину.