ЯК ПРИГОРНУТИ КАКТУС?

    Більшість батьків, які звертаються до психологів, роблять одну й ту саму помилку: вважають, що підліток — «поламана» дитина, яку потрібно «підправити», і вона буде, як раніше, милою і слухняною.

    Батьки, є новина - можливо, хороша, можливо, погана, але полягає вона в наступному: те, що відбувається з вашою дитиною, абсолютно НОРМАЛЬНО.

    Коли вона стає підлітком, змінюється не тільки її фізіологія, а й соціальний статус. Все це відбивається на емоційному стані дитини і на її взаємодії з оточуючими.

    Підлітковий вік - найніжніший. Вже не дитина, але ще не дорослий. Готовий здійснювати дорослі вчинки, але не готовий нести за них відповідальність. Потребує маминої ласки, але відчайдушно бажаючий показати, що це не так! Тут важливо набратися терпіння і пам'ятати: криза - це тимчасово, і щоб її подолати, потрібно попрацювати над собою.

    Ось декілька основних правил, як спілкуватися та як себе вести із дитиною-підлітком:

1. Поважайте простір підлітка. Підлітки гостро відчувають потребу в особистому просторі. Дитина виросла і стала окремою особистістю, тому, якщо ви готові виділити йому персональну територію, її кордони треба поважати. Дозволяти дитині розводити в її кімнаті багаття не варто, але стукати в двері - обов'язково, якщо, звичайно, ви хочете, щоб він стукав, заходячи до вас.

2. Чим більше заборон, тим більший опір. Це не означає вседозволеності, але більше свободи не завадить. Найголовніше – це ваша довіра. Коли дитина відчуває від вас довіру, тоді й вона у відповідь буде старатися цю довіру виправдати.

3. Нудні та довгі повчання не принесуть потрібного результату. Це сприймається негативно. Спробуйте спокійно та терпеливо вислухати дитину, не перебиваючи. Коли вона виговориться чи навіть викричиться, зробіть паузу на 30-40 секунд і тоді висловіть свою думку щодо ситуації/проблеми. Спробуйте знаходити компроміс.

4. З розумінням та співчутливістю відносьтесь до підліткових проблем. Це вам здається, що це дитячі проблеми, а для них це весь світ.

5. Для ласки потрібен настрій. Підліток не повинен бути завжди готовий до міцних батьківських обійм. Постарайтеся зрозуміти, коли це дійсно потрібно.

6. Не порівнюйте дітей ні з ким. Це дуже ображає дитину, впливає на її самооцінку, яка лише формується.

7. Любити!!! Безумовно любити!

    Поважаючи почуття, бажання і особисті кордони підлітка, прислухаючись до того, про що він розповідає, ви не тільки зможете завоювати його довіру, а й допоможете подолати найскладніші моменти перехідного віку.

    Зрозумійте, виховувати людину в цьому віці вже пізно. Вплинути — так, виховати — ні. Важливіше ужитися і домовитися про майбутнє, тому спробуйте відповісти на просте запитання: «А що потрібно вам самим? Якого життя поруч з підлітком ви хочете?»