Невпевнені діти: як підняти самооцінку дітей в ігровій формі - поради експерта

    Фахівчиня назвала головні ознаки низької самооцінки у дитини та поділилася ефективними способами це виправити.

    Кажуть, що людину поважають настільки, наскільки вона поважає сама себе. Але самооцінка починає формуватися ще в дитинстві. Діти з високою самооцінкою, як правило, стають більш успішними в житті. І навпаки, низька самооцінка може сильно нашкодити дитині в дорослому житті.

    Від яких факторів залежить самооцінка дитини? Чому так важливо формувати в дітях впевненість в собі? Які ігрові вправи для покращення самооцінки є найбільш ефективними?

    На ці питання відповідає ігромайстриня, експертка з розвитку дітей за допомогою ігор, засновниця проєкту «Ігромайстерня», Харитонова Вікторія Олегівна.

 Наша спікерка вебінару сама мати вдвох діток – 11 і 8 років. Тому вона з власного досвіду може порадити методи, які допоможуть дітям здобути здорову самооцінку та досягти успіхів у житті.

"Ця тема для мене дуже близька, тому що я і сама свого часу зіштовхнулася з питанням низької самооцінки. В моєму дитинстві були такі періоди, коли я дуже від цього страждала. Але я багато над собою працювала та ретельно вивчала цю тему, тож хочу поділитися методиками, які дійсно дають результат," - говорить фахівчиня.

    Самооцінка – це ставлення людини до себе, а здорова самооцінка – це позитивне ставлення до себе й адекватна оцінка своїх переваг і недоліків.

    Самооцінку дітей дуже часто підривають оточуючі, розповідає Вікторія. Іноді діти настільки в себе не вірять, що навіть критично сприймають компліменти чи похвалу, бо вважають, що приємні слова їм кажуть не щиро. Наприклад, дитина може бути впевнена в тому, що в неї немає здібностей до математики, або вона має погану пам'ять, але все це - лише її особисті переконання. Якщо повірити в дитину і сказати їй: «Ти все вмієш і з усім впораєшся»  - ви прирікаєте її на успіх. Наша віра в дітей вселяє в них величезну впевненість.

    Уникайте тих, хто намагається підірвати вашу віру в себе. Велика людина, навпаки, вселяє почуття, що ви можете стати великим. Марк Твен.

Коли ми говорили з дітьми про критику, я була зворушена тими глибокими думками, якими вони зі мною ділились. Дехто із дітей розмірковував дуже серйозно на тему власної самооцінки, наприклад, 10-ти річна дівчинка якось мені сказала: «Мені байдуже, що про мене скажуть люди. Я просто не спілкуюся з тими, хто мені не подобається.» Але не всі діти мають здорову самооцінку.

    Одна із методик, яка допоможе зрозуміти, яка в дитини самооцінка – це гра -бесіда.

Запитайте в дитини: А що було б, якби у тебе була висока самооцінка? Як би змінилось твоє життя?». Друга гра – це дебати. Ми можемо об’єднати дітей в групи, одна група говоритиме лише позитивні моменти високої самооцінки, а інша група негативні моменти високої самооцінки. В цій грі діти вчаться висловлювати свою думку, прислухатися один до одного. Вони працюватимуть в команді і це їх зближуватиме.

    Також фахівчиня розповіла про експеримент, який колись провели вчені.

     Так, у 60-х роках ХХ століття у Гарвардському університеті Роберт Розенталь запропонував студентам-психологам виступити дресирувальниками лабораторних щурів. Одна група мала навчати щурів, враховуючи, що це була нова порода дуже здібних до навчання гризунів. Другій групі студентів, навпаки, надали щурів із поганими здібностями до навчання (проходження лабіринтів).

    Ті студенти, що працювали із «розумними щурами» швидше впоралися зі своєю освітньою місією, а ті, хто мав справу із «бездарними щурами» отримали значно гірші результати.

    Правда полягає в тому, що всі студенти отримали звичайних щурів, обраних наосліп.

 Ось ознаки наявності в дитини низької самооцінки:

•  Дитина уникає виконання завдань, навіть не намагаючись їх виконати

• Дитина визнає поразку при найменших невдачах

• Дитина звертає надмірну увагу на те, що про неї думають інші

• Дитина виправдовується («Учитель нічого не розуміє») або применшує важливість подій («Мені взагалі не подобається ця гра»), щоб перекласти відповідальність на когось або на обставини

• Дитина уникає соціальної активності, мало спілкується з друзями

• Дитина часто вживає самокритичні фрази, наприклад: «Я ніколи нічого не роблю правильно», «Мене ніхто не любить», «Я негарна», «Я недостатньо розумна»

  Якщо ви помітили, що дитина має проблеми із самооцінкою, запропонуйте їй пройти тест.

        На аркуші паперу треба намалювати сходинки. Малюкові треба пояснити, що на найнижчих щаблях перебувають діти, у яких нічого не виходить, а на верхніх – навпаки (успішні, у яких все-все виходить). І попросити дитину на цій драбинці намалювати себе.

        По тому, на якому щаблі дитина розташує себе, робимо висновок про її самооцінку. Найбільше повинні насторожити крайні варіанти: самий верх і останні ступені знизу.

 Якщо ви бачите у дітей занижену самооцінку, потрібно бити на сполох, бо від цього напряму залежатиме її успіх у житті. Занижена самооцінка не дозволить дитині розвинути свій потенціал.

    Ще одна гра – Скрабничка досягнень

    В чому полягає? Всі успіхи, нехай навіть найменші, діти записують на аркуш паперу.

    Всі записані досягнення складаються в скриньку (коробку).

    Також фахівчина пропонує пройти гру «маленькі добрі справи»

     Запропонуйте учасникам об’єднатись у пари з тим, хто сидить ліворуч від них, підготувати і показати пантомімою одну маленьку добру справу, яку готові зробити вже і зараз або зробили сьогодні впродовж дня.

    А ще можна пройти з дітьми такі ігри, як "Стілець добра", "Дякую за...", "Що я люблю", "Як мені пощастило, каже...". Дізнатися, в чому ж суть цих ігор можна, прослухавши надзвичайно цікавий та змістовний вебінар Вікторії Харитонової.

    Пишіть в коментарях свої враження від вебінару та чи сподобалися вам ігри для підняття дитячої самооцінки.

І пам'ятайте:

    Для формування здорової самооцінки важливо усвідомлювати свою унікальність, розвивати здібності та не брати близько до серця критику сторонніх людей.